Ефективність фармакологічної кардіоверсії, за даними літератури, становить 72,5% [7], саме тому актуальним є пошук ад’ювантної терапії, що здатна підвищити ефективність фармакологічної кардіоверсії аміодароном.

На наш погляд, на увагу заслуговує фармакологічний вплив на метаболічні процеси в міокарді, оскільки саме вони створюють базис для трансмембранних іонних струмів — основи процесів збудження кардіоміоцитів.

Етилметилгідроксипіридину сукцинат чинить комплексний вплив на метаболізм міокарда.

Етилметилгідроксипіридину сукцинат не має власної антиаритмічної дії, проте попереджує розвиток реперфузійних порушень ритму [4].

У досліджені брали участь 56 пацієнтів віком від 54 до 82 років. Пацієнтам дослідної групи впродовж 10 хв перед кардіоверсією проводилась інфузія 250 мг етилметилгідроксипіридину сукцинату (Нікомекс,  5 мл).

За результатами дослідження  відновлення синусового ритму спостерігалось у 89,3% (n=25) хворих дослідної та 71,4% (n=20) хворих контрольної групи; (ϕ=1,729). Серед них спонтанне відновлення ритму до початку інфузії аміодарону становило 7,31% (n=4) у хворих дослідної та 0% (n=0) у пацієнтів контрольної групи; (χ2=4,308) у хворих контрольної групи.

Метаболічне прекондиціонування міокарда поєднанням етилметилгідроксипіридину сукцинату (Нікомекс) та аспарагінатами калію та магнію збільшує кількість спонтанних відновлень ритму в пацієнтів із пароксизмальною фібриляцією передсердь.

Механізм впливу етилметилгідроксипіридину сукцинату (Нікомекс) в пацієнтів із фібриляцією передсердь вірогідно зумовлений модуляцією трансмембранних іонних струмів та потребує подальшого дослідження.

Повністю читати статтю